Представлена магістерська кваліфікаційна робота Резніка Анатолія Станіславовича є самостійно виконаним міждисциплінарним дослідженням чинників державотворчого потенціалу націоналізму в контроверзах з космополітизмом та імперіалізмом, увиразнюючи питання якісних ознак людини та популяційних рис. Актуальність обраної теми зумовлюється нагальною потребою у ґрунтовному та різнобічному аналізі неоднозначних наслідків та суперечливих оцінок процесів глобалізації та інформатизації, зокрема, в контексті аналізу постколоніальності, поширення космополітичного світогляду, мультикультурності тощо. Зазначена тема конкретизує проблематику цінності нації у антропо-соціо-державогенезі, актуалізуючи питання визначення націєзумовлених пріоритетів у державному розвитку, зокрема, щодо політичної і економічної незалежності, збереження культурної специфіки, національної мови, території тощо.
На основні принципової методологічної позиції міждисциплінарності наукової аналітики, в кваліфікаційній роботі на підставах доказової бази біології та генетики досліджуються небезпеки гібридизації та доводиться унікальність генетичних особливостей націй, визначається їх природна суть та актуалізується значення в системі життя та ролі в процесах державотворення. Автором обґрунтовано висновується, що втрата природних основ нації є втратою взаємозв’язку між націями, руйнування самої природи системи життя. Для інструментального та організаційного вираження захисту націй від імперіалізму автором пропонується створення всесвітньої організації інтересів націй, яка сприятиме створенню реальних можливостей гармонізації стосунків між усіма націями, через будівництво націями національних держав на своїх етнічних землях на основі поваги, рівності та взаємопідтримки, багатовекторності, розвиваючи співробітництво у всіх сферах життєдіяльності.
В роботі чітко визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження. Характерною ознакою роботи є її міждисциплінарний та багатоаспектний характер, що дозволило автору розглянути широке коло проблем націоналізму та намітити шляхи їх вирішення.
Прагнучи показати різнобічність підходів до визначення сутності людських популяцій у цілісній системі життя та наполягаючи на перевагах націоналістичного світогляду, в роботі аналізуються приховані за гаслами гуманістичного розвитку стратегії домінування в планетарному масштабі (численних імперіалістичних блоків, союзів та організацій), фокусуючи увагу на викритті спекулятивних традицій заангажованого імперіалізмом ідеологічного підґрунтя деяких наукових досліджень (наприклад, радянської марксистсько-ленінської науки).
Слід відзначити, що в кваліфікаційній роботі Резніка А. С. націоналізм обґрунтовується як світоглядна основа розвитку національної держави, причому автор наполягає на принциповій недискримінаційній позиції націоналізму, що постає гуманістичним орієнтиром мультилатеральності у розвитку національних держав, особливо в контексті політики збереження національних відмінностей, цінних аутентичних зразків самобутньої культури, мови, території.
Водночас авторська позиція щодо причин виродження людських популяцій та визначення біологічних закономірностей розвитку та деградації людства містить деякі занадто перебільшені біологізаторські висновки щодо відносин детермінації мутаційних причин та соціокультурних наслідків, не враховуючи системний характер впливів техно- та соціо-сфери на появу акцентованих автором проблем. Зважаючи на медіаторський потенціал та проблемність у процедурах врегулювання інтересів багатьох учасників планетарного світоустрою, викликає сумніви занадто негативна оцінка діяльності деяких міжнародних організацій (зокрема, ООН) та їх звинувачувальна риторика, тому автору слід бути більш обережним у висновках щодо викриття імперіалістичних намірів та засудження діяльності певних суб’єктів міжнародної політики. Але висловлені зауваження не впливають на загальну позитивну оцінку кваліфікаційної роботи.
Наукове та практичне значення кваліфікаційної роботи полягає у авторській розробці світоглядної картини бачення ролі нації та національної держави у сучасному та майбутньому світоустрої з пріоритетами збереження національного розмаїття у життєздатних перспективах, що може бути використано в якості рекомендацій для впровадження відповідних природі націй ключових принципів розвитку людства, альтернативних світоглядних та ідеологічних позицій у всебічному сприянні розвитку національної держави.
Вважаю, що робота Резніка А. С. відповідає вимогам, що висуваються закладом вищої освіти до кваліфікаційних робіт здобувачів освітнього ступеня магістра зі спеціальності 033 «Філософія» (освітня програма «Політична філософія») і може бути допущена до захисту на засіданні ЕК.
Оцінюю кваліфікаційну роботу магістра Резніка А. С. на «відмінно» і рекомендую присвоїти Резніку Анатолію Станіславовичу кваліфікацію «магістр з філософії».
Науковий керівник, к. філос. н.,
доцент кафедри філософських
і політичних наук ЧДТУ
О. М. Кожемякіна
Актуальність дослідження. Сучасна цивілізація перебуває на етапі кардинальних змін та вибору нових шляхів розвитку людського суспільства, на межі трансформацій державного устрою, повсюдного науково-аналітичного та технологічно-інформаційного охоплення всіх суспільних процесів без виключення, кризи національної ідентичності та дезорієнтації національної держави під впливом процесів глобалізації. Серед безлічі криз, які супроводжують людство, виникає реальна небезпека загрози антропогенної катастрофи, зумовленої поглибленням інтеграційних процесів, які можуть суперечити природним основам розвитку живої матерії. Відтак в даному дослідженні здійснюється спроба шляхом поєднання наукових знань біології та генетики з іншими науками, зокрема, філософією, антропологією, історією, які закладають теоретичні основи для обґрунтування світоглядних та ідеологічних орієнтирів розвитку людства, запропонувати альтернативні підходи до усвідомлення прямих та побічних наслідків сучасних тенденцій та перспектив існування цивілізації.
Слід пам’ятати, що людина є істотою біосоціальною. Якщо міжпопуляційне змішування методом гібридизації може призводити до небезпек виродження та деградації людини, то, відповідно, наукові гіпотези, що містять подібні застереження, мають бути глибоко вивчені та обов’язково враховані при теоретичному обґрунтуванні нових напрямків розвитку людського суспільства, що й зумовлює потребу в міждисциплінарному аналізі, із залученням в тому числі тих теорій та концепцій, які вже є фундаментальною частиною сучасних наукових парадигм, і є актуальними в даний історичний період розвитку людства.
