Вадим Рибачук - Я мушу мовчати

Название:	Я мушу мовчати
Автор:	Вадим Рибачук
Жанр:	Стихи и поэзия
Серии:	Нет данных
ISBN:	Нет данных
Год:	2018

О чем книга "Я мушу мовчати"

Лірична збірка поезій – перша творча добірка автора, в якій представлено на читацький розсуд роздуми і розповіді з самого життя автора, де переплелись радості і болі, тривоги, життєві невдачі і звершення мрій. Збірка поезій буде цікавою для тих, хто вміє любити життя і прагне досягти власних вершин, а також для тих, хто прагне відвертих розмов про наболіле. Саме на сторінках цієї книги Ви зможете знайти відверті зізнання про поразки і злети в житті автора, які притаманні, мабуть, кожному з нас. Тому збірка поезій «Я мушу мовчати» викликає безліч емоцій, зігріває душу і наповнює її вірою в себе і вдячністю до тих, хто нас оточує.

Бесплатно читать онлайн Я мушу мовчати

А сум розпростовує постіль

І кличе до сну уперті надії.

Не хочу стояти з тими я поспіль,

Хто кривду у серці своєму ліліє.

Заплющує правда веселощам вії

І істини стеле хустину просту.

Бо як досягаєш бажані мрії —

Думками завваж про їх чистоту!

* * *

А я на щастя хотів би

Тебе знайти серед бурі,

Де є твій голос так, ніби

Чайка у неба зажурі.

А ти милуєшся димом,

Що в’є з чужих благовонній,

Щоб зло здавалося пилом,

А мрії – морем півоній.

А я шукаю підтримку,

Хто б міг мене захищати.

Бо я є тиша в затінку,

Вечір на стелі кімнати.

А ти, мов віриш у Бога,

Списки складаєш порушень.

Так є невдала дорога

Творчо-життєвих зрушень.

* * *

Ти мене ображаєш і пилко

Люди дивляться на злісні вчинки,

Серед вулиць є соромно й гірко

Чути вкотре від тебе вказівки.

Сміло брешеш ти в очі тим людям,

Там провини мої не злічити!

Котрим маю довіритись суддям,

Щоб зів’яли омани, мов квіти?

Ти мене ображаєш і небо

Сипле громом зневіру у краще.

Я на мить зневірюсь у себе,

А назавжди – не змусиш нізащо.

Ти мене не питаєш про блага,

Корті хочу в житті своїм мати.

Бо «болить» тобі власна повага,

Добрі статки, розкішні кімнати…

Чим я жити тобі заважаю? —

Просто мрію про кращу Вкраїну!

Може мало тобі є врожаю?

Бог дає усім людям хлібину.

Ти мене ображаєш і вдачу

Знов затьмариш, ламаючи долю.

Я пробачу тебе… Я ПРОБАЧУ!

Тільки нащо доводиш до болю?

* * *

Похвалю щосил —

Тебе задобрю.

Як мені без крил

Пізнати волю?

Поділю цей світ

На сум і правду,

Де мій перший зліт

Ти міняв на зраду.

* * *

Застигла радість на обличчі,

Образ забулись почуття

І я знаходжу в протиріччі

Любов до себе й майбуття.

Не хоче серце болю й кривди,

Що сенс надії змінить в жар,

Стоять тих попелів вже скирти,

А мріявсь шлях по вище хмар.

Зайду у храм – зітру із тиші

Сакральні мрії про дива:

Ми є не кращі і не гірші,

Лиш інших любимо жнива.

В молитвах ніч розгубить злості:

Повз прірву шлях також лежить.

Ми є не ляльки і не гості,

Для рішень маємо лиш мить.

До мрії шлях – не на папері,

Збери той шлях з дрібних зірок.

Біда ввійти не зможе в двері,

Як ти не ступиш хибний крок.

Застигла радість на обличчі,

Образ забулись почуття,

І я знаходжу в протиріччі

Любов до Бога і життя.

* * *

Всі мрії є безкрилі —

Такі між нами битви.

Я програю по силі,

Чи то є час молитви?

Моєї аури небо

Похмурене, як взимку.

Тут пестощів не треба

Чи горами мандрівку…

Так важко засинати,

Вдень хочеться до правди,

Немов весна – в кімнати,

Таємності – до зради.

Ти хочеш руку миру

Як бачать надто люди.

Та я тобі не вірю!

Тож миру в нас не буде.

В моїх долонях віра,

В твоїх долонях зброя.

Що є у Бога міра?

Де той ковчег, що в Ноя?

Ти знаєш тільки силу,

Я вірю в власні мрії…

А раптом хтось із тилу

Мені додасть надії?..

* * *

Бажанням моїм ще не вмієш радіти,

І кроки мої голосні і раптові…

Та ми будем разом, як річка і квіти,

Як втома і радість в ранковому слові…

Ти так всеосяжна у вчинках і мріях.

Я тінню принишкну між крапель дощу,

І буду щасливий в твоїх всіх затіях.

І так неохоче колись відпущу…

Бажанням моїм ще не вмієш радіти,

І в гніві твоєму моя є причетність.

Ми є недоречні, як війни і діти,

Та Богові в милість бува недоречність.

Без перцю

Я хочу блукати

З тобою чи вітром,

Набридли кімнати

З мовчанням і світлом.

Люблю я радіти

Пробудженим містом

Й наповнюють квіти

Життя своє змістом.

Нам треба відвага

Не лиш планувати,

Принесла наснага

Лиш чвари в кімнати.

За мріями втома

Закралась від слова,

Що краще є вдома

І нащо розмова?

Я хочу в країни,

Де сонце і правди.

Мені б все в руїни:

Всі справи і зради!

Шукаю скрізь волю,

Чи зраджую серцю…

Бо хочу я долю,

Солодку… Без перцю!

Танці

Я прошу тебе до кімнати,

Жодних слів казати не треба.

Ти навчиш мене танцювати,

Ти навчиш повірити в себе.

Кроки є виключно вдалі,

Рухи є надто бурхливі.

Хочу я знати, що далі?..

Очі в нас тільки щасливі.

Одяг в нас вологий і зайвий,

Я від правд сьогодні є вільний.

В танцях я – часом лукавий,

І до цілунків надто схильний.

Хочу я тебе обіймати,

Як ріка – лілії білі.

Прошу я тебе до кімнати,

Де мій страх вже є не в силі.

Турботи

Ножами вітер сонце ріже —

Забракло щирості і тиші.

Старих турбот натру у свіже,

Бо звик, що ми є трохи гірші.

Незвично бути близько неба,

Мов осінь я, що без зливи.

Мені турбот хоч трохи треба,

Старих турбот, де ми щасливі…

* * *

Ти співаєш дуже жваво

Про любов свою і зради,

Мені надто не цікаво

Про колишніх твої знати.

Хочу в тих піснях я бути,

Що я вірний надто часом.

Хай на світі знають люди,

Що тепер ми тільки разом.

В тих піснях всі таємниці

Ти розкажеш всім і всюди.

Бо я є в такому віці,

Що вже приклад може бути.

До пліток я вже байдужий,

Не ховаюсь, як раніше,

Я, мов вітер, що є дужий

І вчинити може гірше.

Ти співаєш дуже жваво

Про любов свою і зради…

– Не сумуй! – прошу ласкаво. —

За для успіху заради.

Сильніші (Україні)

Ти любиш танці,

А я – каву

І сніг, що вранці,

Мов забаву.

Ти любиш простір,

А я – волю,

І теми гострі

В дощ про долю.

Ти хочеш «краще»,

А я – щастя.

Чи бути завше

Разом вдасться?

Ти хочеш тиші,

А я – бою…

Ми є сильніші,

Як я є з тобою.

Дурниці

Вечір дощ здолав в колоссі,

Зорі ждуть на таємниці.

Ти мені не кажеш досі,

Що тобі я – без різниці.

Хоче вечір бути в слові,

Що для рішень – мало часу.

Ми не є такі ласкаві,

Щоб казати все й відразу.

Ти з пісень говориш фрази,

Я зі сміхом вдавсь до чаю.

Здогад був мій не відразу,

Що тебе ось-ось втрачаю.

Вечір дощ здолав в колоссі,

Зорі ждуть на таємниці.

Я збагнуть не можу досі,

Що були то за дурниці?!

Лелеки

Дзвінким ключем летять лелеки,

У них і гідність є, і сила.

Так близько знов ми є до спеки.

Чи всіх образ мені простила?

Полишив дощ за садом тишу.

Мені б її ввібрати в кімнати!

Та гомін твій собі залишу,

Щоб страх собі ним дарувати.

Цей страх мені є справжня користь,

Що ти підеш кудись, без бою,

А я отут, собі натомість,

Влаштую бій з самим собою.

Дзвінким ключем летять лелеки,

У них і гідність є, і сила.

Тебе стерплю ще й після спеки,

Хоч ти й даремно гомоніла…

* * *

Моїх не любиш слів,

Чи голосу, що втомі.

Я теж би не любив…

Та ми давно знайомі!

В нас є багато рис,

Що викличуть питання.

Я радо би змінивсь.

Чи то змінить кохання?

Де б взяти таких крил,

Що всі сховають вади?

В мене нема більш сил

Тебе терпіти й зради!

Не любиш ти дощів,

А я – твій галас в домі.

Де б взяти нам тих днів,

Де ми є незнайомі?

Вікна

Хоче злива прорватись в кімнати

Через скло, де є злості слід.

Я не вмію усе забувати,

Тож мій сум є на цілий світ.

Певен, цілиш ти у вікна навмисно, —

Там не треба багато зусиль.

Я не буду сваритися грізно,

Бо не кажеш мені про свій біль.

Хоче злива прорватись в кімнати,

Я впущу і її, і тебе!

Треба вчитись разом вибачати,

Бо над нами є небо одне.

На межі

Зберу багато жнив,

Як взнаєш таємниці,

Що пилко я хранив,

Немов очей зіниці.

Я не боюсь тих сліз,

Що ти проллєш завзято.

Хвалив я все і скрізь…

Чом нишпориш у свято?

Є в мене море справ,

А помочі – дві крихти,

Як горя я пізнав —

Чом тяжко так прибігти?

Следующая страница

С этой книгой читают

Сборник стихов «Баловень судьбы», любовная лирика и стихи о природе

Сергей Поздняков

В этой книге собраны стихи замечательного поэта-лирика, поэта-прозаика, он пишет и о любви, и о природе, о стихах, много стихов религиозной лирикой, гражданской лирикой, о поэтах-шестидесятниках, таких, как А. А. Вознесенский, Р. И. Рождественский, Б. А. Ахмадулина, Е. А. Евтушенко, В. С. Высоцкий, наш классик С. А. Есенин, В. В. Маяковский, а также философская лирика. С. Н. Поздняков начал писать стихи ещё в XX веке, в конце, а продолжает писать

Читать

Башня из слоновой кости

Владимир Пудовкин

Этот цикл возвращает в поэзию знаменитый образ. Искусство, как смысл существования. Искусство, как высшее предназначение творца. Поэзия – сама башня. Поэт – ее заключенный. Искусство ради искусства. Молодой поэт оценивает творчество его предшественников, современников, собственное творчество. Однако центральный и важнейший для автора образ – слово. Великое, вечное. Рассуждениям о нем, о его судьбе и назначении и посвящен этот цикл.

Читать

Чувства мыслей. Книга первая

Георгий Левченко

Сборник стихотворений, объединённых одной тематикой, которую можно отнести к философской лирике.

Читать

Пара слов. Стихотворения

Максим Мерлев

В сборник вошло более 150 произведений, созданных в период с 2010 по 2018 годы. Любовь и расставание, полет и падение, жизнь и смерть, развитие и увядание – нашли свое отражение в творчестве поэта. Вы готовы?

Читать

Cобака. Полное руководство по дрессировке и уходу

Алексей Целлариус

Эта книга поможет читателям лучше понимать собак – как свою собственную, так и собак других владельцев, и даже бродячих, наладить с ними отношения и научиться ухаживать за ними. Автор – кандидат биологических наук, специалист по поведению животных и «собачник» с многолетним стажем – даст квалифицированные советы по воспитанию, дрессировке, уходу за собакой, и просто расскажет много интересного об этих замечательных животных. Книга будет интересна

Читать

Решение проблемы инноваций в бизнесе. Как создать растущий бизнес и успешно поддерживать его рост

Клейтон М. Кристенсен Майкл Рейнор

На примере компаний из разных отраслей авторы книги К. М. Кристенсен и М. И. Рейнор показывают, что постоянный прибыльный рост можно обеспечить за счет инновационных «подрывных» проектов и сделать процесс внедрения инноваций вполне предсказуемым. Чтобы достичь успеха при создании нового растущего бизнеса, руководитель должен хорошо овладеть теорией и по мере превращения идеи "подрывного" продукта в бизнес-план, продумывать каждое свое решение и д

Читать

Почему улетели инопланетяне?

Александр Иванов

Любая, даже деловая поездка – это всегда маленькое приключение. В пути тебя ожидают открытия и тревоги, новые, пусть мимолетные встречи и неизведанные места… Вот и герой этой книги, проездом оказавшись в маленьком незнакомом городке, узнает, что здесь когда-то побывали самые настоящие пришельцы. Откуда же и как они сюда попали?! Но местных жителей, оказывается, волнует совсем другой вопрос: почему братья по разуму так спешно нас покинули? И выслу

Читать

Мармелад

Екатерина Королева

Чудесная история о добром поваре, который бескорыстно помогал животным, любил, кормил и заботился о них.Эта сказка учит милосердию, состраданию, умению сочувствовать чужому горю, взаимовыручке и настойчивости в достижении цели.

Читать