Стисло від автора.Витяг з академічного словника української мови (1970-1980):По’дув , у, чол.1. Порив (вітру і т. ін.); повів, повівання.Ознака, прикмета наближення, настання чого-небудь.2. Те саме, що вітер.3. Перен. Ідеї, суспільно-політичні напрями тощо, характерні для певного часу; віяння.Словник української мови: в 11 томах. – Том 6, 1975. – Стор. 760. Це друга збірка моїх дивних рукописів))Як завжди, у ній твори про почуття.Дехто говорить,
