Аналіз умов роботи машиністів локомотива
На сучасному етапі розвитку залізниць на машиніста локомотива покладається основна відповідальність за безпечне прямування поїздів, виконання графіку руху, економне використання паливо-енергетичних ресурсів. На виконання цих вимог спрямована система підготовки локомотивних бригад, що включає такі етапи: слюсар рухомого складу, помічник машиніста, машиніст локомотиву, машиніст локомотиву 1—3 класу. Особа, що навчається, повинна оволодіти навичками безпечного ведення поїзду, знати і користуватися низкою нормативних документів, знати конструкцію тягового рухомого складу і інше. Однак на практиці складається така ситуація, що різні машиністи по-різному підходять до процесів керування рухомим складом. В одних спостерігається економія паливо-мастильних матеріалів або електроенергії. В інших часто відбувається перевитрата. Одні машиністи працюють без зауважень на протязі довгих років, а в інших періодично виникають транспортні події різних ступенів важкості [1].
Для неоднакових експлуатаційних умов раціональні режими ведення поїздів виявляються різними [2]. Це не дозволяє рекомендувати один режим ведення поїзду, оптимальний для всіх умов руху. Навіть на одній і тій же ділянці ці умови часто змінюються. При електричній тязі змінюється напруга в контактній мережі. Крім того, характеристики електричних машин і конкретних локомотивів в залежності від їх технічного стану можуть відрізнятися від відповідних паспортних характеристик. Все це і складає головні труднощі при розробці і практичному використанні раціональних режимів ведення поїздів. Досвід показує, що навіть при наявності карт режимів ведення поїздів, технічно обґрунтованих для деяких середніх експлуатаційних умов, дійсна питома витрата палива і електроенергії у різних машиністів на одних ділянках різна з відхиленнями як в більший так і в менший бік від встановленої норми [2,3].
Передові, добре підготовлені машиністи вміло враховують конкретні експлуатаційні умови, швидко приймають правильні рішення, корегують рекомендації режимних карт і отримують значну економію. Раціональний по витраті паливно-енергетичних ресурсів режим ведення поїзду повинен передбачати і раціональне використання потужності локомотива по умовах нагрівання тягового електрообладнання або зчеплення коліс з рейками на лімітуючих підйомах.
Постановка завдання дослідження
Завданням даного дослідження є визначення переліку функцій машиніста локомотива, які можливо скорегувати за допомогою інтелектуальних систем під час руху поїзду. Це дозволить розповсюдити досвід передових машиністів на всі локомотивні бригади та мінімізувати помилки при керуванні локомотивом.
Конец ознакомительного фрагмента. Полный текст доступен на www.litres.ru
