Емма Андієвська - Джалапіта

Джалапіта
Название: Джалапіта
Автор:
Жанр: Современная зарубежная литература
Серии: Нет данных
ISBN: Нет данных
Год: Не установлен
О чем книга "Джалапіта"

«Джалапіта» Емми Андієвської – філософське оповідання, головним героєм якого є однойменна міфічна істота***. Образ Джалапіти є полісемантичним, він втілює у собі гармонію світобудови і доброту. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

Бесплатно читать онлайн Джалапіта


Мене вже тінь ножа вбиває, – сказав Джалапіта, – а ти з ножем хочеш на мене кинутись.

Джалапіта живиться хмарами, і лапи у нього хмари, і руки у нього хмари, тому кожного разу у нього інше ім'я.

Джалапіта універсальний. Він кожен з існуючих предметів і людей, але він не вони, він Джалапіта. Коли дві тисячі років тому пробували писати життєпис Джалапіти, то покинули, бо Джалапіта не вміщався в слово. Він виливався із слова, як тісто, і його кожного разу бігали шукати в небі і на землі. Джалапіту описати неможливо.

Ім'я Джалапіти міняється від настрою, погоди і від того, на якій віддалі він перебуває від води.

Джалапіта з'їхав ліфтом на Вавилонську башту і глянув униз. Серед куряви на одній із центральних вулиць сиділа товста дитина і довбала пальцем у носі. «Дитина ця може бути моїм учнем, – подумав Джалапіта. – Для неї відкрита таємниця життя, як свіжа мушля». Він звісив запасну ногу з башти на ту вулицю і сів поруч з тією дитиною. «Учнем?» – сказала дитина і вийняла палець з носа. «Ні, – подумав Джалапіта, – ця дитина не послідовна. Не бути їй моїм учнем».

Джалапіту можна їсти. По Джалапіті можна ходити, він ляндшафт.

Джалапіта пішов на перегони і сів у перший ряд. Бабця, що сиділа поруч і трохи недобачала, зчинила крик, прийнявши Джалапіту за коня. Вона звернула на Джалапіту увагу тому, що їй не видно було перегонів, бо вона забула дома окуляри. Її зору вистачило лише, щоб побачити Джалапіту. На її крик ніхто не звернув уваги, бо всі були зайняти кіньми, а Джалапіта закрився лівою рукою від бабці і поринув у думки. Джалапіта думав, що коні біжать окремо, а швидкість біжить окремо.

Джалапіта блукав цілу ніч і нарешті заснув у кочегарці. Ледачий порторіканець-кочегар, якому лінь було іти і приносити вугілля та дрова, побачив Джалапіту і напалив ним печі. Джалапіта дуже здивувався, коли його тіло почало ходити по всіх батареях хмаросягу. Спочатку це його розважало – ходити разом із парою, але скоро набридло, і він порвав труби і вийшов. А коли приїхали пожежна і аварійна компанди і оточили драбинами хмаросяг, то Джалапіта, який щойно зібрав з усіх рур своє тіло докупи, сказав: «Джалапітою опалювати хмаросяги небезпечно».

Конец ознакомительного фрагмента. Полный текст доступен на www.litres.ru


С этой книгой читают
«Роман про людське призначення» Емми Андієвської – твір із фантастичним сюжетом, у якому порушено ряд актуальних тем, зокрема, сенс людського життя, проблема еміграції, радянська імперська неволя України тощо***. У 1984 році авторка одержала за цей роман літературну премію Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка
«Казка про яян» Емми Андієвської – твір, у якому фантастичний сюжет поєднується з глибокою повчальною ідеєю – думати не тільки про себе, а й про своїх ближніх***. Твір є обов’язковою частиною шкільної програми. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-ва
«Шухлядні краєвиди» Емми Андієвської – найновіша збірка, в якій у традиційному для свого ідіостилю жанрі сонету авторка репрезентує свої рефлексії. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста – валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українськ
«Спокуси святого Антонія» Емми Андієвської – поетична збірка, у якій авторка в метафоричній формі створює образи відомого біблійного сюжету***. Емма Андієвська здійснює переклад образів живопису на літературу, зокрема, у рядках цієї збірки можна побачити триптих художника Ієроніма Босха «Спокуси святого Антонія», однойменні гравюри М. Шонгауера та однойменну картина С. Далі. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман пр
1635 год. Исландия – это все еще средневековый мир, где правят суеверия, нищета и жестокость. Ученые пытаются разгадать секреты единорогов, обыкновенные люди втайне поклоняются Деве Марии, по земле ходят мертвецы, а неугодные книги могут легко отправиться в костер. В таком мире живет Йоунас Паульмасон, поэт, целитель и ученый, осужденный на изгнание за еретические учения и распри с местными властями. В ссылке на пустынном острове он вспоминает, к
Автобиографическая трилогия «Из Ларк-Райз в Кэндлфорд» – ностальгическая ода, воспевающая жизнь провинциальной Англии Викторианской эпохи, рассказанная от лица девочки Лоры, выросшей в деревушке Ларк-Райз на севере Оксфордшира, а затем, еще подростком, устроившейся работать в почтовое отделение в близлежащем городке Кэндлфорд-Грин. Эти полулирические-полудокументальные воспоминания очаровывают искренностью повествования и простотой деревенских нр
Сильнейшее землетрясение разрушило большую часть Спарты и повлекло за собой восстание рабов-илотов. Правителям государства, оказавшегося на грани гибели, ничего не оставалось, как обратиться за помощью к союзникам.Но когда из Афин прибыл большой вооруженный обоз, спартанцы поставили званых гостей перед выбором: или немедленно отправиться назад, или погибнуть в неравном бою. Изумленные и униженные афиняне ушли, зато политические весы в их стране с
1870 год. В штате Огайо идет перепись населения. Древняя как мир темнокожая старуха дремлет во дворике небольшого домишки. Скучающий переписчик фиксирует ее ответы на вопросы. Имя: Мариам Присцилла Грейс… бывшая рабыня. Родилась: в 1758 году, а может, и раньше, место рождения… Из памяти старухи поднимаются давно забытые воспоминания: с родовых врат, с собственного непроизносимого имени раскручивается причудливая спираль жизней мамы Грейс, наполне
«На первую годовщину нашего знакомства она подарила мне сердце своей любви. Перламутровую ракушку со дна Босфора. Причудливой формы, с въевшимися крупицами песка на шероховатой поверхности. Обычно ракушки прохладны на ощупь. Подарок Зейнеп наполнял сжатую ладонь теплом, будто внутри него горит маленькое пламя. „Я вложила в эту частичку Босфора свою любовь. Когда загрустишь, сожми ракушку в ладони“. Прошло много лет, а талисман Зейнеп по-прежнему
Сын врача Чарли Гиллс представить себе не мог, что отправится в опасное плавание вместе с искателем приключений Джеком Блейком. Пират Фрэнсис Холфорд не предполагал возвращаться за капитаном Джоном Руби, которого он высадил когда-то на необитаемом острове. Однако у них есть нечто общее – все они мечтают отыскать сокровища старого морского разбойника Генри Дэвиса. Основанный им Золотой город манит авантюристов и искателей приключений всех мастей.
В эфире радиоканала «Орфей» в течение нескольких лет звучала авторская программа журналиста, писателя и ведущей Ирины Семёновны Кленской «Хороший тон. Прогулки по Эрмитажу» – о великих сокровищах и людях, которые их берегут, и, конечно же, включавшая беседы с директором Государственного Эрмитажа Михаилом Борисовичем Пиотровским о жизни, о смыслах, об искусстве, об истории и памяти. Однажды появилась дерзкая мысль превратить радиопрограмму в книгу
Мудрая и полная юмора книга об обычной жизни необычного мальчика.Камилу пять лет. Он любит кататься на велосипеде, помогает родителям накрывать на стол, подшучивает над старшей сестрой и иногда хулиганит. Однажды он разбил стекло в соседней квартире и потерялся в торговом центре. А еще он ходит в детский сад – как и любой ребенок.Только в отличие от остальных Камил не видит. Вернее, видит – но с помощью рук. Камил совершенно уверен, что это не по