Антон Гайдук - Конотоп Фортеця

Конотоп Фортеця
Название: Конотоп Фортеця
Автор:
Жанр: Современная русская литература
Серии: Нет данных
ISBN: Нет данных
Год: Не установлен
О чем книга "Конотоп Фортеця"

Польські магнати зайняли українські землі, розбудувались і укріпились. Корінне населення опинилось у великій залежності від загарбників. Та народ не корився. Бунти та повстання відбувались одне за другим. Козаки, що збігались на Січ, гуртувались, вибирали свого гетьмана, очолювали повстання і разом із селянами палили польські маєтки.

Бесплатно читать онлайн Конотоп Фортеця


© Антон Гайдук, 2018


ISBN 978-5-4490-7656-4

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

ФОРТЕЦІ НА УКРАЇНІ

Польські магнати зайняли українські землі, розбудувались і укріпились. Корінне населення опинилось у великій залежності від загарбників. Та народ не корився. Бунти та повстання відбувались одне за другим. Козаки, що збігались на Січ, гуртувались, вибирали свого гетьмана, очолювали повстання і разом із селянами палили польські маєтки. На втихомирення повсталих король Польщі, Сигизмунд, відправив на Україну коронного гетьмана Жолківського із загонами найманих воїнів з Німеччини та Франції. Розпочались безперервні бойові сутички і криваві розправи з бунтівниками. Цього було замало. У Польщі зібрали сейм і вирішили на Україні зводити фортеці, в яких розмістили загони військ для охорони кордонів. Із Франції запросили інженера по спорудженню фортець, Гійома Боплана. Йому виділили загін і пообіцяли велику оплату.

Інженер Боплан прибув до Києва у 1630 році, поступив у розпорядження коронного гетьмана Конец-польського. Він супроводжував гетьмана у всіх його походах і війнах. Боплан із групою запоріжських козаків пропливли по усьому Дніпрі, пройшли тринадцять порогів, побували на Низу, дійшли до турецької фортеці Очакова у гирлі Дніпра. Французьський інженер залишив нащадкам цікаві описи дніпровських порогів і островів, а також описи фауни і життя козаків.

Перший дніпровський поріг називався «Кодак». Гетьман Конецпольський запропонував біля нього ставити фортецю, щоб не допустити втечі невдоволених на Січ. Інженер Боплан зробив креслення і розрахунки. Наймане військо прибуло та виконало роботи по спорудженню укріплення. У 1635 році фортеця «Кодак» уже стояла на скелястому березі Дніпра. У середині розміщалась залога французьських військ. Гармати стояли у бійницях на високих стінах. Шлях на Січ було перекрито.

Січовики на Хортиці задумали зруйнувати фортецю. Вони вибрали гетьманом Івана Сулиму, який узявся за цю справу. Та для цього потрібно мати військо і зброю. Пів року козаки виготовляли для морського походу човни, які називались «чайки».

Від острова Хортиця козацькі чайки рушили вниз по Дніпру до Очакова, турецької фортеці у гирлі Дніпра. У плавнях сховались у очеретах. Гетьман Іван Сулима послав гурт козаків на островки з лісом, рубати дерева. Стовбури в’язали у плоти і гнали до гирла Дніпра. Тут турецька охорона перетинала русло металевими ланцюгами, щоб не пускати козаків у море. Дочекавшись ночі, козаки гнали плоти на ланцюги.

Ланцюги розривались. За ними у прорив проходили «чайки». Із фортеці били із гармат, та козаки уже були у морі.

По водах Чорного моря козаки добирались до гирла ріки Дунаю. Землі на обох берегах підкорила Туреччина і поставила для охорони кріпості. Січовики захоплювали фортеці, охорону вирізали, забирали зброю. Повертаючись назад, обходили півострів Крим з півдня і через Керченську протоку запливали у Азовське море. У гирлі ріки Дон стояла турецька фортеця Азов, яку охороняли яничари. Іван Сулима із попередніх походів знав, що тут тримають найбільше невільників, яких татари набирали із південних земель Московії. Азовські мурзи та беї жили у великих розкошах та мали чисельні скрині із східним золотом. Козацькі чайки оточили Азов з моря. Розвідка проникла до середини укріплення, а вночі відкрила браму. Козаки вирізали яничар. Усі скарби зносили на судна, а невільників відпустили. Полонені з України на човнах перетнули море, зайшли у гирло ріки Молочної, яка текла по степах. У верхів’ї Молочної висадились, віднайшли ріку, що впадала у Дніпро і рушили далі.

Сулима послав козаків оглянути навколишні ногайські степи. Тут вигулювались великі отари і табуни різної худоби. Козаки відділили частину і погнали до Дніпра.

Козацькі чайки, навантажені зброєю та азовським багатством, рушили через море до гирла Молочної ріки. Майже місяць гнали судна уверх проти течії. У верхів’ї Молочної витягли чайки на сушу і потягли волоком до річки Конки, що впадала до Дніпра. Прибувши на Хортицю, гетьман Сулима скликав «коло» (рада козаків). Козаки вирішили одностайно: рушати на «Кодак». По Україні пішли «глашатаї», скликаючи козаків на Січ. По суходолу, через Дике поле, потяглися на Січ збіглі селяни, яких називали «самовільні».

Іван Сулима з невеликим загоном козаків побував під Кодаком. Фортеця стояла над Дніпром на високій скелі. У фортечних стінах, складених із колод, прорізані віконця-бійниці для стрільців. По кутах на високих вежах стояли гармати. Стіни підпирали земляні мури, за якими проходили широкі рови з водою. Висока брама виходила у степ. Двісті воїнів, найманців із Німеччини під управою француза Маріана, охороняли фортецю. Це була неприступна твердиня.

Козацький гетьман Іван Сулима знався на штурмах фортець. І цього разу він розробив геніальний план. Своє військо він розбив на три частини. У кожній частині було своє окреме завдання. Перший загін прибув заздалегідь. Неподалік від фортеці, козаки нарізали верболозу та нав’язали в’язанок із хмизу. Вночі загатили хмизом фортечні рови, щоб створити переправу. Другий загін по канатах видерся на стіну та заскочив до середини. Охорону на стінах і біля брами вирізали. Браму відкрили. Третій загін уже стояв під брамою і чекав. Цей загін складали січовики, що багато років перебували на Січі. Це були вправні та люті воїни, що при собі постійно носили шаблі та татарські ножі. Січовики всередині посікли охорону. Козацька «січа» означала «різня». На завершен-ня козаки запалили внутрішні забудови. Із фортеці забрали гармати та гвинтівки. Іван Сулима за одну ніч зруйнував Кодак, а його самого згубила горілка.


Поляки підіслали до Сулими зрадників. Вони увійшли до нього у довіру, разом пили горілку цілу ніч, а на ранок грізного Сулиму зв’язали і відправили до Конецпольського. Його стратили у Варшаві.

Інженер Боплан перебував на службі у польських королів сімнадцять років. Він зробив креслення багатьох фортець на Україні та був присутній при забудові. Зокрема Боплан побудував фортеці при Бродах, Кременчуці, Кодаку і Новгород-Сіверському. Французький інженер Боплан також закладав слободи на вільних землях України, на які переселялись селяни. Вони декілька років не сплачували податків панам. Такі слободи залюдню-вались і перетворювались на села. Боплан склав топографічну карту України початку ХVІІ століття.

Супроводжуючи коронного гетьмана Конец-польського у його військових походах, Боплан був присутній під час битви з козаками під Кумейками. Ось як він описав цю подію. У 1637 році на Україні спалахнув бунт. 18 тисяч козаків стали табором під Кумейками. Коронний гетьман Конецпольський із 4000 воїнів прибув і оточив повсталих. Польський загін безперервно атакував. Козаки не витримали шаленого натиску і відступили, лишивши 6 тисяч убитими на полі бою. Після битви польське військо прибуло у фортецю Кодак. Розпочались відбудовні роботи. У фортеці лишилось до двох тисяч воїнів для охорони південних кордонів.


С этой книгой читают
В семнадцать лет я сел в тюрьму. Так как я на воле любил заниматься борьбой, то и в тюрьме решил не тратить времени зря. В ограниченных камерных условиях мне необходимо было постоянно по-новому приспосабливаться, буквально придумывая тренажеры из ничего. В этой книге я делюсь с вами своим опытом и знаниями. Помните! Главное – упорно двигаться к своей цели, и рано или поздно вы достигнете ее.
Современный сборник жизненных наблюдений за успешными людьми, записанных в афоризмы, коротко и ясно. Не важно кто написал, важно что написал.
Любовь – основа нашей жизни. Она проявляется любовью матери к ребенку. Любовью между полами. Любовью к творчеству, искусству познанию, природе, Родине…Но наряду с этим в жизни часто случаются превратности любви. Часто это происходит от того, что люди не понимают тесно связанные между собою понятия. Автор пытается на основе своего богатого жизненного опыта помочь читателю разобраться в этих непростых жизненно важных вопросах.
Небольшие события, проходящие в жизни ребенка, сталкивают его с разными людьми, от преступников до актеров театра. И как он открывает тайну и познает мир, пытаясь разобраться в происходящем.
«Сто лет минус пять» отметил в 2019 году журнал «Октябрь», и под таким названием выходит номер стихов и прозы ведущих современных авторов – изысканная антология малой формы. Сколько копий сломано в спорах о том, что такое современный роман. Но вот весомый повод поломать голову над тайной современного рассказа, который на поверку оказывается перформансом, поэмой, былью, ворожбой, поступком, исповедью современности, вмещающими жизнь в объеме романа
В этой книге есть продолжения известных сказок, где со знакомыми героями происходят уже новые неожиданные приключения.Есть в ней и другие сказки – с неизвестными читателю героями, поступающими нестандартно и непредсказуемо. А еще есть фантастические сказки, рассказанные космическими скитальцами.
«– Та-а-ак… Задание уровня «А», экзаменационное. – Математичка вывела данные на виртуальную доску. – Собрались, подумали. Решать пойдет…Андрей поднял руку. Учительница скользнула по нему равнодушными совиными глазками. За спиной прошипели:– Слышь, убогий, не боишься мозжечок перенапрячь? Это тебе не таблица умножения!..»
«Джейт размеренно шагал по Бонд-стрит, толкая впереди себя тачку, и металлический звук его тяжёлых шагов гулким эхом метался между пустых домов.Колёса тачки подскакивали на булыжниках мостовой так, что сложенные внутрь образцы грозили вывалиться на землю. Но Джейт внимательно следил за тем, чтобы драгоценная поклажа не упала и не получила повреждений – найти пригодный для опытов материал изо дня в день становилось всё труднее…»
Кощей Бессмертный мечтает сжечь последнюю деревню, где живут люди, которые ему не подчиняются. И, несмотря ни на что, танцуют и поют. Поможет ли ему Змей Горыныч? А кто спасет деревню? Об этом вы здесь и узнаете.
Что важнее – любовь или долг? Что ценнее – древняя реликвия или честь? Как пройти сквозь века и не потерять то, что ценнее времени? Герой, сотрудник института экспериментальной истории, ищет ответы на эти вопросы во Франции 13 века и в лабораториях века 21-го.