Олександр Адилін - Рибальські байки

Рибальські байки
Название: Рибальські байки
Автор:
Жанры: Книги о приключениях | Современная русская литература
Серии: Нет данных
ISBN: Нет данных
Год: Не установлен
О чем книга "Рибальські байки"

У другій своїй книзі автор розповідає про пригоди на риболовлі адже він не тільки мандрівник, а ще й рибак. Веселі та курйозні випадки, рибальські байки та історії, опис мальовничих куточків нашої планети, все це є в оповіданнях які увійшли в цю книгу.

Бесплатно читать онлайн Рибальські байки


© Олександр Адилін, 2018


ISBN 978-5-4493-5374-0

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Полювання на тютю

Давненько не був на нормальній рибалці. Було декілька невеличких виходів на Залив, і розвідка по річці Стир в районі Хрінників. Проте вони були короткотривалими та безрезультатними в плані риби. А ще напевно тренувальними. Чому тренувальними? Тому що за ціль собі ставив не так піймати рибу, як протестувати нові для мене види приманок, спробувати нові, знову ж таки для мене, проводки. До слова скажу, останнім часом багато присвятив спілкуванню з досвідченими рибалками. Переймав досвід, вчився, тренувався.


А сьогодні здійснилась невеличка мрія, поїхав на «полювання» зубатих. Плани були дещо інші, але як завжди сталось не так як гадалось. Одначе не буду вдаватись в подробиці, скажу тільки, що поїхав на риболовлю один. Про, що не пожалкував, адже не від кого не залежав, ходив де хотів і як хотів, а походити в пошуках риби довелось добряче, оскільки був в у незнайомих місцях. Одне, що було за сьогодні негативне, довелось самому обідати на природі. Проте прогулянка була недаремна. Отже, про все по черзі.


На місце прибув, ще як тільки почало світати, але рибалити почав в годині восьмій. Трохи блукав, оскільки, як вже згадував, був у незнайомих місцях. Перші години три були холостими, проте в цю пору неабияк «гуляв» окунь. Добре помандрував, помилувався краєвидами. Трохи стомився і вже було хотів обідати, але знайшов цікаву яму і вирішив ще трохи покидати. На третьому закиді удар. Ніколи не ловив судака, але зрозумів це він. Та напевно пізно зреагував на нову для мене покльовку. На сушу витягнув лише приманку з двома дірочками. Апетит пропав, з'явився азарт. Ще закидів двадцять нічого не принесли. Вирішив ще трішки прогулятись і тоді пообідати. На наступній ямі відчув щось важке на другому кінці нитки, удару як такого не було, і вирішив про всяк випадок підсікти. І не дарма. Через хвилину з води показалась щупакабра.


Халепа в мене флюркарбоновий поводок, який ставив з розрахунку на судака й окуня, а риба вчепилась не маленька. Та фортуна сьогодні на моєму боці, флюр витримав перевірку зубами, а щуку вдалось підняти на височенький берег. Заміна погризеного віброхвоста Keitech і вперед до нових закидів. Через три-чотири знову важкість на шнурку, проте цього разу там щось легке і я думаю, що це водорості. Удару знову не було, тому не підсікав. Як я помилявся. Під самою поверхнею води на декілька секунд показується щуренятко і повертається у свою стихію. Ну що ж рибка була невеличка, все одно відпустив би, хай пливе підростати. Ще кілька закидів і на обід.


Світить сонечко, мальовнича природа навкруги, благодать. Горить вогнище, смажиться м'ясце. Краса…


Обід і до роботи. Година прогулянки не приносить клювань. Час додому.


Після третьої вирушаю на «батьківщину». Везу доці гостинчик-ТЮТЮ (вона так каже на щуку). Рибалкою задоволений, відпочив прекрасно.

Літо до побачення або щуча погода

Останнім часом, риболовля, щось не вдавалась, то риба не клювала, то клювала, але маленька. Зате щастило з відпочинком, безпосередньо на риболовлі. Чудові Волинські пейзажі, чарівна природа рідного краю, прекрасна погода. Стояли останні теплі дні ніяк не хотіло ховатись за осінні хмари, і продовжувало радувати та зігрівати.


Але вчора все закінчилось. Напевно, прийшла осінь, з дощами, довгими вечорами, холодом, але по своєму, чимось, прекрасна, і зі своїми позитивними сторонами. Одна з позитивних сторін, осені, для мене – це «жор» хижої риби.


Отже, як все було. Вчора «налюбувавшись» погодою, вирішую завтра, тобто сьогодні іти на рибу. Адже на вулиці справжня, як то кажуть, щуча погода. Дощ, холодно, вітер. З ранку зібравшись з силами вистрибую з під теплої ковдри, і швиденько збираюсь. За годину двадцять хвилин вже на заливі. Розпочинаю під мостом, що на Ковельській вулиці. Спочатку ставлю приманки меншої ваги потім більшої й потроху рухаюсь в сторону мосту на вулиці Данила Галицького.


А погодка шепче. Пориву вітру, дрібний, але густий дощ. Та теплий водостійкий одяг не дає замерзнути. Проте мерзнуть пальці на руках, хоч я і в рукавицях, але вони без пальців. Проте надія на гарну рибу гріє душу і тіло. Ех, справжня щуча погода, але напевно, зубата про це не знає.


Пройшовши половину відстані зустрічаю ще одного «любителя» такої погоди, в нього теж по нулях. Через метрів сто, ще одного, теж саме. Вирішую іти ва-банк. Ставлю «тонучий» Slider 7 кислотного зеленого кольору, ризикуючи зачепитись за зілля якого на заливі вистачає. Але це воблер на який я найбільше ловив щупаків, тому з думкою «кто не рискует, тот не пет шампанського» роблю перший закид. Десь на закиді шостому, відчуваю довгоочікуваний удар, і через трохи невеличкий шнурок на березі. Маленька, але вже щось. Зробивши на тому місті ще з двадцять закидів іду далі.


Пройшовши весь залив від мосту до мосту, вирішую іти далі по руслу до міського пляжу адже по плану ще купання. Дійшовши з пункту А в пункт Б кількість хвостів не збільшується. На пляжі роздягаюсь і в воду, а там виявляється тепліше як на вулиці. Пропливши свою заплановану на цей день відстань швиденьку біжу до рушника витиратись. Добре розтершись і зігрівшись на турнічок. Добре розім’явшись, вирішую іти по руслу до Київського майдану, можливо пощастить там. Тим більше, що в тих краях піймав свою першу в житті щуку.


На Київському майдані, знову починаю з маленьких приманок. Перепробувавши все, що мав у арсеналі, чого ще за одну риболовлю ніколи не робив, все одно залишаюсь з однією рибиною. При цьому маю багато зацепів, але з усіх звільняюсь. І про себе зауважую, що перечитування рибацьких форумів і порад пройшло не даремно, всі приманки вціліли.


На гулявши вовчий апетит вирушаю додому, порадувати доцю, щучкою, яку давно обіцяв.

Зустрів старого друга або щуча погода 2

Давно збирався в Хрінники, порибалити й помилуватись місцевою мальовничою природою. Але все, щось не виходило. Та в суботу подзвонив колишній колега по роботі, старий товариш та хороший рибак Талян, і запропонував відвідати Хрінницьке водосховище і прилеглі території. До речі саме він мене колись підсадив на сильно дійний наркотик РИБОЛОВЛЮ.


З вечора приготувавши все необхідне в неділю о шостій ранку виїжджаємо з Луцька. Погода гарна, тепло, несильний вітерець. Десь в сім годин ми вже у селі Набережне де беремо напрокат човна і о восьмій виходимо на воду.


Піднявся вітер, тому доводиться боротись з хвилями. Відпливши трохи від берега робимо перші закиди. Ідемо далі. Піднімається ще сильніший вітер і хвилі вже нагадують морські, при невеликому штормі. Приймаємо рішення пливти в сторону Товпижина, до бази «Мотор» і рибалити біля берега, адже там затишніше. По дорозі черпаємо з човна воду, тому що хвилі такого розміру, що перекидають її через борт.


С этой книгой читают
Весела та добра розповідь про подорож Стрийською стежиною. Цей туристичний маршрут автор книги розробив сам та назвав його так тому, що мандрівка проходила мальовничими та цікавими містами, містечками та селами які розкинулись на берегах річки Стрий або поряд з нею. Красиві водоспади, запаморочливі краєвиди Українських Карпат, прадавні скельні монастирі та давньоруські наскельні фортеці-гради, автентичні села й добрі люди – все це та багато іншог
Розповідь про веселу подорож шістьох відчайдух. Про дружбу та пригоди, добрих людей, які є всюди й про чарівну природу.Це вже четверта книга в такому дусі та форматі.
До тридцяти років автор книги, як і більшість людей ходив на роботу з 9 до 18. Проходив службу в армії та міліції, працював начальником режимної служби й технічним директором, розвантажував вагони й ремонтував автомобільні колеса на шиномонтажі.Але в якийсь момент зрозумів, що заробляння грошей, кар'єра, модні речі й інші атрибути сучасної успішної людини не головне в житті. Тоді й згадалася давно забута дитяча любов до подорожей. Що з цього вийш
Странная, вместе с тем обыденная жизненная ситуация, переплетается с приключениями, размышлениями о жизни и поступках. Публикуется в авторской редакции с сохранением авторских орфографии и пунктуации.
Жила-была девочка по имени Маша. У Маши была удивительная способность – она могла разговаривать с морскими обитателями. Всю свою жизнь Маша прожила у берегов моря, и каждое утро она выбегала на песчаный пляж, чтобы навещать своих подводных друзей.
Поучительные сказки, раскрывающие самые лучшие человеческие качества. Рекомендуется к прочтению детям и взрослым.Иллюстрации выполнены с помощью нейросети fusionbrain.ai
Однажды семилетний мальчик Бо нашел книгу, которую написал его дедушка Арсений до того, как внезапно пропал много лет назад. Изучая находку, Бо выяснил, что это не простые записи, а подробное описание волшебных существ. Юный исследователь сразу принялся за дело: следуя инструкциям, он научился видеть таинственный мир и его обитателей. Тикитаки, служащие времени, Луминус, оберегающий детей по ночам от боязни темноты, Дропидропы, Электрисы… Необыча
В книге представлена лирика Дмитрия Углева, члена Российского союза писателей. Стихи о любви, природе, человеческих отношениях и другом.
Еще одна попытка объяснить себя в этом изменчивом мире. Калейдоскоп знаков и образов, ведущий вперед. Долгий путь в сторону света из тьмы небытия.
Когда у человека нет ничего настоящего, даже имени, то единственное, что ему остается – это играть. Но так ли это безопасно, если не на что опереться, а придуманные крылья не спасают?
Этим миром правят демоны.Вы их не видите, потому что они используют вас, как оболочки. Сотни лет назад демонические кланы поделили между собой власть, и теперь среди вашей элиты практически нет людей. Есть только демоны.Впрочем, я – демон-изгой. Я не принадлежу кланам. Мне плевать на власть. Я тихо-мирно занимался мелкими детективными расследованиями, пока случайно не влез в разборки крупнейших кланов. В одном из них исчезла девушка, которая долж